﻿1
00:00:02,000 --> 00:00:04,000
Це ESOcast!

2
00:00:04,000 --> 00:00:07,500
Передова наука і життя за лаштунками ESO,

3
00:00:07,500 --> 00:00:10,000
Європейської Південної Обсерваторії.

4
00:00:10,000 --> 00:00:17,000
Вивчення найвіддаленіших меж Всесвіту із нашим ведучим доктором Джеєм, також відомим, як доктор Джо Ліске.

5
00:00:21,000 --> 00:00:23,000
Привіт! Ласкаво просимо до спеціального випуску ESOcast.

6
00:00:23,000 --> 00:00:27,000
Наближуючись до 50-ї річниці ESO в жовтні 2012

7
00:00:27,000 --> 00:00:31,000
ми покажемо вісім спеціальних випусків

8
00:00:31,000 --> 00:00:35,000
котрі відображать перших 50 років досліджень ESO південного неба.

9
00:00:40,000 --> 00:00:43,000
Це розповідь про легендарну пригоду...

10
00:00:48,000 --> 00:00:53,000
Історія про космічну цікавість, мужність та стійкість...

11
00:00:56,000 --> 00:01:01,000
Історія про те, як Європа попрямувала на південь, щоб досліджувати зорі.

12
00:01:50,000 --> 00:01:54,000
Йдемо на Південь

13
00:01:55,000 --> 00:02:00,000
Запрошуємо до ESO - Європейської Південної Обсерваторії

14
00:02:03,000 --> 00:02:06,000
Їй пятьдесят років, але вона енергійна як ніколи.

15
00:02:12,000 --> 00:02:15,000
ESO є європейським порталом до зірок.

16
00:02:16,000 --> 00:02:19,000
Тут астрономи п’ятнадцяти країн світу

17
00:02:19,000 --> 00:02:21,000
поєднали свої зусилля для пошуків розгадок таємниць Всесвіту.

18
00:02:22,500 --> 00:02:23,500
Як?

19
00:02:23,500 --> 00:02:27,000
Через будівництво найбільших телескопів на землі.

20
00:02:27,000 --> 00:02:29,000
Через конструювання чутливих камер та інструментів.

21
00:02:30,000 --> 00:02:32,000
Прискіпливо вивчаючи небо.

22
00:02:34,000 --> 00:02:37,000
Їх роботою було спостереження близьких та далеких об’єктів,

23
00:02:37,000 --> 00:02:40,000
від комет, котрі перетинають Сонячну систему,

24
00:02:40,000 --> 00:02:44,000
до далеких галактик на околицях простору на часу,

25
00:02:44,000 --> 00:02:49,000
що дало нам свіжий та безпрецендентний погляд на Всесвіт.

26
00:03:20,500 --> 00:03:23,000
Всесвіт глибоких таємниць, прихованих секретів

27
00:03:24,000 --> 00:03:26,000
та шаленої краси.

28
00:03:27,500 --> 00:03:29,500
Із далеких гірських вершин Чилі

29
00:03:29,500 --> 00:03:32,000
європейські астрономи торкаються до зірок.

30
00:03:32,500 --> 00:03:33,500
Але чому Чилі?

31
00:03:34,000 --> 00:03:37,000
Що змусило астрономів прямувати на Південь?

32
00:03:41,000 --> 00:03:45,000
Європейська Південна Обсерваторія має штаб-квартиру у Гархінзі, в Німеччині.

33
00:03:49,000 --> 00:03:53,000
Але із Європи можна побачити тільки частину неба.

34
00:03:53,000 --> 00:03:57,000
Щоб заповнити пробіл, вам потрібно переміститися на південь.

35
00:04:06,000 --> 00:04:10,000
Протягом багатьох століть, зоряні мапи південного неба мали величезні білі плями –

36
00:04:10,000 --> 00:04:13,000
така собі небесна Terra Incognita.

37
00:04:15,000 --> 00:04:16,500
Рік 1595.

38
00:04:17,000 --> 00:04:21,000
Вперше голландські купці попливли в Східну Індію.

39
00:04:27,000 --> 00:04:31,000
Уночі навігатори Пітер Кейзер та Фредерік де Хоутман

40
00:04:31,330 --> 00:04:36,390
виміряли положення більше ніж 130 зірок південного неба.

41
00:04:43,000 --> 00:04:48,000
Незабаром зоряні глобуси та мапи показували дванадцять нових сузір’їв,

42
00:04:48,000 --> 00:04:52,000
ні одне із котрих досі не було бачене ніким із європейців.

43
00:04:54,000 --> 00:04:58,000
Британці були першими, хто побудував перший постійний астрономічний аванпост

44
00:04:58,000 --> 00:04:59,000
у південній півкулі.

45
00:05:00,000 --> 00:05:05,000
Королівську обсерваторію на мисі Доброї Надії було зведено в 1820.

46
00:05:06,000 --> 00:05:10,500
Трохи згодов Джон Гершель побудував свою приватну обсерваторію

47
00:05:10,500 --> 00:05:13,000
в Африці неподалік від знаменитої Столової Гори.

48
00:05:16,000 --> 00:05:17,000
Як чудово!

49
00:05:17,000 --> 00:05:22,000
Темне небо. Яскраві скупчення та хмари зірок над головою.

50
00:05:24,000 --> 00:05:27,000
Не дивно, що Гарвардська, Йельська та Лейденська обсерваторії

51
00:05:27,000 --> 00:05:31,000
поповнились своїми південними спостережними пунктами.

52
00:05:31,000 --> 00:05:34,000
Але дослідження південного неба

53
00:05:34,000 --> 00:05:38,000
і далі потребували багато мужності, пристрасті та стійкості.

54
00:05:43,000 --> 00:05:45,500
Іще п’ятдесят років тому,

55
00:05:45,500 --> 00:05:50,000
майже всі великі телескопи знаходились на північ від екватору.

56
00:05:51,000 --> 00:05:53,000
Та чому південне небо настільки важливе?

57
00:05:55,000 --> 00:05:59,000
Перш за все тому, що воно було вельми незвіданою територією.

58
00:05:59,500 --> 00:06:02,000
Ви не можете побачити все небо із Європи.

59
00:06:03,000 --> 00:06:07,000
Найкращий приклад - центр Чумацького Шляху, нашої галактики.

60
00:06:07,000 --> 00:06:10,000
Його важко спостерігати із північної півкулі,

61
00:06:10,000 --> 00:06:12,000
а в південній він перебуває високо над головою.

62
00:06:14,000 --> 00:06:16,000
Там також є Магелланові Хмари –

63
00:06:16,280 --> 00:06:19,600
дві малих галактики-сусідки Чумацького Шляху.

64
00:06:20,500 --> 00:06:25,000
Невидимі на півночі, але дуже помітні, коли ви перебуваєте південніше від екватору.

65
00:06:26,000 --> 00:06:27,000
В кінці кінців,

66
00:06:27,000 --> 00:06:31,300
європейським астрономам дуже заважали вуличне освітлення та погана погода.

67
00:06:32,000 --> 00:06:34,500
Переміщення на південь вирішило б більшість цих проблем.

68
00:06:38,000 --> 00:06:42,000
Подорож на прогулянковому судні в Голландії, червень 1953.

69
00:06:42,000 --> 00:06:44,500
Це було тут, в Ейсселмері,

70
00:06:44,500 --> 00:06:47,500
коли німецько-американський астроном Вальтер Бааде

71
00:06:47,500 --> 00:06:50,000
та голландський астроном Ян Оорт

72
00:06:50,000 --> 00:06:53,000
розповіли колегам про свій план європейської обсерваторії

73
00:06:53,000 --> 00:06:55,000
у південній півкулі.

74
00:07:00,000 --> 00:07:04,500
Поодинці ніяка із європейських країн не могла конкурувати із США.

75
00:07:04,500 --> 00:07:06,500
Але разом вони сила.

76
00:07:07,000 --> 00:07:12,000
Сім місяців по тому, дванадцять астрономів із шести країн зібралися разом тут,

77
00:07:12,000 --> 00:07:14,500
у цій величній Сенатській Залі Лейденського Університету.

78
00:07:14,500 --> 00:07:17,000
Вони підписали декларацію,

79
00:07:17,000 --> 00:07:22,000
на знак бажання заснувати Європейську обсерваторію у південній Африці.

80
00:07:23,000 --> 00:07:25,000
Це й вимостило шлях до народження ESO.

81
00:07:26,000 --> 00:07:29,000
Але постривайте!… Південна Африка?

82
00:07:30,000 --> 00:07:31,500
Так, у цьому був смисл.

83
00:07:31,500 --> 00:07:37,000
У південній Африці вже було обсерваторія Кейп, а після 1909,

84
00:07:37,000 --> 00:07:40,000
також і Трансваальська обсерваторія в Йоханнесбурзі.

85
00:07:40,000 --> 00:07:44,500
Лейденська обсерваторія також мала власну станцію в Хартебіспурті.

86
00:07:47,000 --> 00:07:49,000
В 1955,

87
00:07:49,000 --> 00:07:54,500
астрономи установили вимірювальні прилади для пошуків найкращого місця  для великого телескопа.

88
00:07:54,500 --> 00:08:01,000
Зікогат у Великому Кару. Або Тафелькоп’є в Бломфонтейні.

89
00:08:02,000 --> 00:08:05,000
Але погода не була сприятливою.

90
00:08:06,000 --> 00:08:12,000
Десь в 1960, вся увага перейшла на суворий ландшафт північного Чилі.

91
00:08:13,000 --> 00:08:16,000
Американські астрономи також запланували тут

92
00:08:16,000 --> 00:08:18,500
свою власну обсерваторію у південній півкулі.

93
00:08:18,500 --> 00:08:25,000
Важкі кінні експедиції виявили умови набагато кращі, ніж у південній Африці.

94
00:08:26,000 --> 00:08:30,000
У 1963 році було вирішено остаточно. Це буде Чилі.

95
00:08:30,000 --> 00:08:33,000
Шість місяців по тому, гора Ла Сілла була обрана

96
00:08:33,000 --> 00:08:36,000
для розташування майбутньої Європейської Південної Обсерваторії.

97
00:08:36,000 --> 00:08:40,000
ESO перестала бути далекою мрією.

98
00:08:41,000 --> 00:08:47,500
Зрешта, п'ять європейських країн підписали Конвенцію ESO 5 жовтня 1962 року -

99
00:08:47,500 --> 00:08:53,000
це і є офіційним днем народження Європейської Південної Обсерваторії.

100
00:08:53,000 --> 00:08:56,500
Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди та Швеція

101
00:08:56,500 --> 00:09:01,000
зобов`язалися дотягнутись до південних зірок.

102
00:09:03,000 --> 00:09:07,000
Ла Сілла та її околиці були придбані у чилійського уряду.

103
00:09:08,000 --> 00:09:10,000
Була прокладена дорога до середини цього "ніщо".

104
00:09:11,000 --> 00:09:16,500
Перший телескоп ESO побачив світ у металургійній компанії в Роттердамі.

105
00:09:18,000 --> 00:09:21,000
І в грудні 1966,

106
00:09:21,000 --> 00:09:26,000
Європейська Південна Обсерваторія відкрила своє перше око до неба.

107
00:09:26,000 --> 00:09:32,000
Європа розпочала свою грандіозну подорож космічних відкриттів.

108
00:09:37,000 --> 00:09:40,500
Доктор Джей завершує цей спеціальний випуск ESOcast.

109
00:09:41,000 --> 00:09:44,000
Приєднуйтесь до мене в наступний раз для нової космічної пригоди.

110
00:09:47,000 --> 00:09:48,500
Цей ESOcast випущений ESO

111
00:09:48,500 --> 00:09:50,000
Європейською Південною Обсерваторією.

112
00:09:51,000 --> 00:09:52,000
ESO, Європейська Південна Обсерваторія

113
00:09:52,000 --> 00:09:54,000
є першорядною міжурядовою астрономічною науковою і технологічною організацією

114
00:09:54,000 --> 00:09:56,000
в проектуванні, будівництві та експлуатації найсучасніших наземних телескопів світу.

115
00:09:59,000 --> 00:10:05,000
Запис ESO; переклад від Олега Малого.

116
00:10:18,000 --> 00:10:21,000
Тепер, коли ви побули із ESO,

117
00:10:23,000 --> 00:10:27,000
попрямуємо за межі "цього світу" із Хабблом.

118
00:10:29,000 --> 00:10:32,000
Hubblecast висвітлює новітні відкриття

119
00:10:32,000 --> 00:10:36,000
від найвідомішої в світі та високо цінованої космічної обсерваторії,

120
00:10:37,500 --> 00:10:42,000
Космічного Телескопа Хаббл від NASA/ESA.

